Співстраждання Богородиці

Вже Ісуса засудили,багряницею покрили,
Бога-Сина бичували і терниною вінчали.
Мати Божа з ним терпить,серце крається, болить,
Бачить Синову дорогу , просить помочі у Бога.

Людська ненависть зростає, хрест на плечі накладає
Гріх Царя в обличчя б"є,торжествує і плює.
Мати думає про сина,їй ввижається дитина:
Добра, чуйна,не зрадлива,і покірна й справедлива.

Ісус вперше упадає,Мати Божа завмирає,
Просить Бога і благає,бо надію в серці має.
Доки дійдуть до кінця,то пом"якнуть їх серця,
Сина Божого не вб"ють,гріх на душу не візьмуть.

Ось дорога повертає,Матір Сина тут чекає,
Погляд Йсуса заяснів,свою Маму він зустрів,
Я з тобою любий Сину,дорога моя дитино,
Хочу я життя віддати,щоб Тебе урятувати.

Киринеєць приступає,нети хрест допомагає
Ісус тяжко поступає,слід кривавий залишає.
Мати Божа у знемозі ,на отій страшній дорозі,
Плаче бідна і ридає,бо невинний Син страждає.

Бруд Ісуса покриває,а піт очі заливає,
Верніка приступає і обличчя витирає.
Мати Божа добре знає,хто з Ісусом співстраждає,
Нагороду в небі має,того Бог благословляє.

Ісус знову упадає,Він болючі рани має,
Мати Божая терпить, Сина Біль Її болить
О мій Сину дорогий,який в Тебе хрест тяжкий,
Як би я твій Хрест понесла,була б легша путь та хресна.

Серед хвиль гріха і крові заяснів потік любові,
То жінки побожні плачуть,бо тяженьку муку бачуть
Божа Мати плаче з ними,над стражданнями страшними,
Над Ісусом і над нами, і над людськими гріхами.

Ісус втретє упадає,та встає і поспішає
Волю Божу він сповняє ,чашу страсну допиває.
Мати з Сином співстраждає,та іще надію має,
Що зупинять смертну путь,Сина Божого не вб"ють.

Вийшли на Голготу гору,Цар показує покору,
Одяг з нього там зривають, рани Божі обнажають.
Мати Божа задрижала,бо Ісуса біль пройняла,
Ой дитино моя мила,я б Тебе від всіх закрила.

Цвяхи руки пронизають,Сотворителя вбивають,
Дух міцніє,слабне тіло,тут звершилось Боже Діло.
Мати плаче,серце мліє,тільки зло навкруг радіє,
Мечі Болю вилітають Серце Діви прошивають.

Жертву підняли на Хрест,плачуть Ангели з небес,
Бог на Сина споглядає і його життя приймає.
Серце рветься із грудей,Він спасав усіх людей,
Сину мій,моє життя,як без Тебе буду я.

Вже Ісуса з Хреста зняли,Тіло Матері віддали,
Син на лоні спочиває,Мати тужить і ридає,
Мертве Тіло пригорнула,ще раз біль страшну відчула,
Сиротою Матір стала,Йсуса Богові віддала.

Сама Тіло зповила,сама в гріб Його зложила,
Останній раз поцілувала, і все життя його згадала,
Згадала Ясла й Вефлиєм,як славно стрів Єрусалим,
Ніде Ісуса не прийняли,в чужому гробі поховали.

Ісус за нас життя віддав, за гріх людський Він постраждав,
І щоб могли ми вічно жити,Бог мусів кров свою пролити,
О Мати Божа,Ти страждала,своє дитя на смерть віддала,
Та волю сповнила з небес,з Ісусом разом йшла на Хрест.

Зоря нова над світом стала,як Слава Божа з гробу встала,
Усі апостоли радіють,щаслива Матінка Марія,
Простила всіх,як Син простив і любить нас,як Він любив,
І радість ллється із небес,Твій Син Воскрес,Христос Воскрес!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 11/9/1912

Співстраждання БогородиціПоэзия

Співстраждання Богородиці

Співстраждання Богородиці
Поэзия